Святитель Спиридон Триміфунтський (Саламінський), чудотворець (бл. 270–348 рр.) — один із найвеличніших і водночас найближчих до простого людського серця святих Християнської Церкви. Він народився наприкінці III століття на острові Кіпр, у селі Аскія.
Простий пастух
З дитячих років Спиридон пас вівці. За своє праведне та богоугодне життя він був наділений даром прозорливості, зцілення хворих та вигнання бісів. Він був одружений, мав дітей. Усі свої прибутки він віддавав на потреби ближніх і мандрівників, за що Господь нагородив його щедрими дарами.
Єпископ Триміфунтський
Після смерті дружини, за часів імператора Костянтина Великого, його було обрано єпископом міста Триміфунта. Навіть ставши єпископом, він продовжував жити просто, працював у полі та пас свої стада, подаючи приклад смирення.
Перший Вселенський Собор
У 325 році святитель Спиридон брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї, де засуджували єресь Арія. На Соборі святитель увійшов у суперечку з грецьким філософом, який захищав аріанство. Проста промова святого Спиридона показала всім слабкість людської мудрості перед Премудрістю Божою.
Щоб наочно довести єдність Святої Трійці, святитель узяв до рук цеглину і стиснув її: миттєво вийшов вогонь, потекла вода, а глина залишилася в руках чудотворця. «Тут три стихії, а цеглина одна, — сказав святитель Спиридон, — так і в Пресвятій Трійці: Три Особи, а Божество Єдине».
Чудеса і Милосердя
Історія знає багато чудес, здійснених святим. За його молитвами припинялася посуха, зцілювалися невиліковно хворі, а одного разу він навіть воскресив мертву дитину язичниці, а згодом — і саму матір, яка померла від радості.
Сьогодні мощі святителя спочивають на острові Корфу (Керкіра) в Греції. Температура його тіла залишається рівною температурі живої людини (36,6 °C), а оксамитові черевички, в які він взутий, періодично зношуються, оскільки, за повір'ям, святий постійно мандрує світом і допомагає тим, хто його кличе.